Щедрик

У розпал війни між могутніми імперіями діти, які втратили батьків через репресивні режими СРСР та Третього Рейху, опинилися без надії. Їх прихистила вчителька співу Софія, яка захистила їх та свою власну доньку Ярославу. Незважаючи на потрясіння навколо, Ярослава прагнула нести мир у світ через свою музику. Однак закінчення війни не принесло свободи, на яку вони сподівалися, і дівчаток забрали з-під опіки Софії до дитячого будинку. Незважаючи на жорстоке поводження, з яким вони зіткнулися, дівчатка трималися за слова і музику "Щедрика", пісні, яка об'єднала їх через роки. Ця українська мелодія, що символізує невинність дитини та силу матері, принесла світло у темряву їхнього поневолення.